Eres tan dura como la piedra de mi mechero, me asaltan dudas de si te quiero, eres tan fria ay como el agua, que baja libre de la montaña

Ти така тверда, як кремінь в моїй запальничці. на мене нападають сумніви, чи кохаю я тебе, ти така холодна, як вода, що вільно спускається з гори.

Y no lo entiendo, fue tan efímero, el caminar de tu dedo en mi espalda dibujando un corazón, y pido al cielo que sepa comprender estos ataques de celos que me entran si yo no te vuelvo a ver.. Le pido a la luna que alumbre tu vida, la mia hace ya tiempo que yace fundida, con lo que me cuesta querer sólo a ratos mejor no te quiero será más barato, cansado de ser el triste violinista que está en tu tejado, tocando pal inglés siempre desafinado.

Та я не розумію, це було настільки швидкоплинно, біг твого пальця, малюючого серце на моїй спині, Та я прошу небо, щоб навчило мене розуміти ці приступи ревнощів, які наповнюють мене, якщо я тебе більше не побачу… Я прошу Місяць, щоб освітив твоє життя, тому що моє вже давно перегоріло, Так дорого мені коштує кохати тебе лише іноді, вже краще не кохати тебе – вийде дешевше, Я втомився бути сумним скріпалем на твоєму даху граючим весь час фальшиво на англійський манер.

Eres tan tenue como la luz que alumbra mi vida, la más madura, fruta prohíbida, tan diferente y parecida a la tormenta que se llevó mi vida…

Ти так приглушена, як світло, яке освітлює моє життя, найзріла, заборонений плід, така різна та така схожа на шторм, який уніс моє життя…

Y no lo entiendo, fue tan efímero, el caminar de tu dedo en mi espalda dibujando un corazón, y pido al cielo que sepa comprender estos ataques de celos que me entran si yo no te vuelvo a ver.. Le pido a la luna que alumbre tu vida, la mia hace ya tiempo que yace fundida, con lo que me cuesta querer sólo a ratos mejor no te quiero será más barato, cansado de ser el triste violinista que está en tu tejado, tocando pal inglés siempre desafinado.

Та я не розумію, це було настільки швидкоплинно, біг твого пальця, малюючого серце на моїй спині, Та я прошу небо, щоб навчило мене розуміти ці приступи ревнощів, які наповнюють мене, якщо я тебе більше не побачу… Я прошу Місяць, щоб освітив твоє життя, тому що моє вже давно перегоріло, Так дорого мені коштує кохати тебе лише іноді, вже краще не кохати тебе – вийде дешевше, Я втомився бути сумним скріпалем на твоєму даху, граючим весь час фальшиво на англійський манер.

Le pido a la luna que alumbre tu vida, la mia hace ya tiempo que yace fundida, con lo que me cuesta querer sólo a ratos mejor no te quiero será más barato, cansado de ser el triste violinista que está en tu tejado, tocando pal inglés siempre desafinado.

Я прошу Місяць, щоб освітив твоє життя, тому що моє вже давно перегоріло, Так дорого мені коштує кохати тебе лише іноді, вже краще не кохати тебе – вийде дешевше, Я втомився бути сумним скріпалем, граючим на твоєму даху весь час фальшиво на англійський манер.

Y mientras rebusco en tu basura, nos van creciendo los enanos, de este circo que un día montamos, pero que no quepa duda: muy pronto estare liberado, porque el tiempo todo lo cura, porque un clavo saca otro clavo, siempre desafinado, y mientras rebusco en tu basura….. nos van creciendo los enanos, de este circo que un día montamos, pero que no quepa duda…

Та поки я копаюся у твоєму смітті, в нас зростають гноми у цирку, який ми з тобою одного разу спорудили. але нехай не залишається сумнівів: невдовзі я буду вільний, тому що час все лікує, тому що клин клином вибивають, весь час фальшиво, та пока я копаюся в твоєму смітті… в нас зростають гноми у цирку, який ми з тобою одного разу спорудили. але нехай не залишається сумнівів…